с хлеба на воду

• ПЕРЕБИВАТЬСЯ С ХЛЕБА НА КВАС <С ХЛЕБА НА ВОДУ or НА ВОДУ, С КУСКА НА КУСОК, С КОРОЧКИ НА КОРОЧКУ, С ГРОША НА КОПЕЙКУ> coll

[VP; subj: human; the verb may take the final position, otherwise fixed WO]

=====

⇒ to be very poor, endure financial hardship:

- X перебивается с хлеба на квас≈ X lives from hand to mouth;

- X barely <hardly, scarcely> manages to keep body and soul together < to scrape by>.

     ♦ А Афродита вела причитания дальше, рисуя перед своим слушателем картину безрадостного будущего своего и ребёнка: "...Будем перебиваться с хлеба на воду, будем с голоду помирать..." (Войнович 4). But Aphrodite took her lamentations further, conjuring up for her listener her own and her child's joyless future: "...We'll live from hand to mouth, we'll die of hunger..." (4a).

перебивается с хлеба на воду

חַי מִן הַיָד אֶל הַפֶּה

colloq. sich durch das Studium durchhungern

colloq. galèrer

• sotva se držet

возить воду

вывести на свежую воду

вывести на чистую воду

выводить на свежую воду

выводить чистую воду

и концы в воду

идти в огонь и в воду

как в воду глядел

как в воду канул

как в воду опущенный

как в воду смотрел

концы в воду

лить воду на мельницу

мутить воду

не зная броду, не суйся в воду

не спросясь броду, не суйся в воду

носить воду в решете

носить воду решетом

обжегся на молоке, дуешь и на воду

обжегся на молоке, будешь дуть и на воду

обжегшись на молоке, дуешь и на воду

обжегшись на молоке, будешь дуть и на воду

перебиваться с хлеба на воду

пойти в огонь и в воду

посадить на хлеб и воду

посадить на хлеб и на воду

пройти огонь и воду

пройти огонь и воду и медные трубы

пройти и огонь и воду

пройти и огонь и воду и медные трубы

пройти сквозь огонь и воду

пройти сквозь огонь и воду и медные трубы

пройти через огонь и воду

пройти через огонь и воду и медные трубы

прятать концы в воду

с лица не воду пить

садиться на хлеб и воду

садиться на хлеб и на воду

сажать на хлеб и воду

сажать на хлеб и на воду

сесть на хлеб и воду

сесть на хлеб и на воду

спрятать концы в воду

схоронить концы в воду

таскать воду в решете

таскать воду решетом

толочь воду

толочь воду в ступе

хоронить концы в воду

хоть в воду

черпать воду решетом

кусок хлеба

на хлеба

перебиваться с хлеба на воду

перебиваться с хлеба на квас

• ПЕРЕБИВАТЬСЯ С ХЛЕБА НА КВАС <С ХЛЕБА НА ВОДУ or НА ВОДУ, С КУСКА НА КУСОК, С КОРОЧКИ НА КОРОЧКУ, С ГРОША НА КОПЕЙКУ> coll

[VP; subj: human; the verb may take the final position, otherwise fixed WO]

=====

⇒ to be very poor, endure financial hardship:

- X перебивается с хлеба на квас≈ X lives from hand to mouth;

- X barely <hardly, scarcely> manages to keep body and soul together < to scrape by>.

     ♦ А Афродита вела причитания дальше, рисуя перед своим слушателем картину безрадостного будущего своего и ребёнка: "...Будем перебиваться с хлеба на воду, будем с голоду помирать..." (Войнович 4). But Aphrodite took her lamentations further, conjuring up for her listener her own and her child's joyless future: "...We'll live from hand to mouth, we'll die of hunger..." (4a).

1) только ед. bread

2) мн. ч. хлебы loaf ( каравай)

3) мн. ч. хлеба (в поле) corn; corns мн. ч.; cereals мн. ч.

4) grain ( зерно)

5) разг. ( средства к существованию)

••

to be very poor, endure financial hardship

X перебивается с хлеба на квас = X lives from hand to mouth

• ПЕРЕБИВАТЬСЯ С ХЛЕБА НА КВАС <С ХЛЕБА НА ВОДУ or НА ВОДУ, С КУСКА НА КУСОК, С КОРОЧКИ НА КОРОЧКУ, С ГРОША НА КОПЕЙКУ> coll

[VP; subj: human; the verb may take the final position, otherwise fixed WO]

=====

⇒ to be very poor, endure financial hardship:

- X перебивается с хлеба на квас≈ X lives from hand to mouth;

- X barely <hardly, scarcely> manages to keep body and soul together < to scrape by>.

     ♦ А Афродита вела причитания дальше, рисуя перед своим слушателем картину безрадостного будущего своего и ребёнка: "...Будем перебиваться с хлеба на воду, будем с голоду помирать..." (Войнович 4). But Aphrodite took her lamentations further, conjuring up for her listener her own and her child's joyless future: "...We'll live from hand to mouth, we'll die of hunger..." (4a).

• ПЕРЕБИВАТЬСЯ С ХЛЕБА НА КВАС <С ХЛЕБА НА ВОДУ or НА ВОДУ, С КУСКА НА КУСОК, С КОРОЧКИ НА КОРОЧКУ, С ГРОША НА КОПЕЙКУ> coll

[VP; subj: human; the verb may take the final position, otherwise fixed WO]

=====

⇒ to be very poor, endure financial hardship:

- X перебивается с хлеба на квас≈ X lives from hand to mouth;

- X barely <hardly, scarcely> manages to keep body and soul together < to scrape by>.

     ♦ А Афродита вела причитания дальше, рисуя перед своим слушателем картину безрадостного будущего своего и ребёнка: "...Будем перебиваться с хлеба на воду, будем с голоду помирать..." (Войнович 4). But Aphrodite took her lamentations further, conjuring up for her listener her own and her child's joyless future: "...We'll live from hand to mouth, we'll die of hunger..." (4a).

• ПЕРЕБИВАТЬСЯ С ХЛЕБА НА КВАС <С ХЛЕБА НА ВОДУ or НА ВОДУ, С КУСКА НА КУСОК, С КОРОЧКИ НА КОРОЧКУ, С ГРОША НА КОПЕЙКУ> coll

[VP; subj: human; the verb may take the final position, otherwise fixed WO]

=====

⇒ to be very poor, endure financial hardship:

- X перебивается с хлеба на квас≈ X lives from hand to mouth;

- X barely <hardly, scarcely> manages to keep body and soul together < to scrape by>.

     ♦ А Афродита вела причитания дальше, рисуя перед своим слушателем картину безрадостного будущего своего и ребёнка: "...Будем перебиваться с хлеба на воду, будем с голоду помирать..." (Войнович 4). But Aphrodite took her lamentations further, conjuring up for her listener her own and her child's joyless future: "...We'll live from hand to mouth, we'll die of hunger..." (4a).

перебиваться с гроша на копейку

перебиваться с корочки на корочку

перебиваться с куска на кусок

перебиваться с хлеба на воду

перебиваться с хлеба на квас

перебиваться со дня на день

уйти́

1. foriri;

\уйти с рабо́ты lasi oficon (или servon, laboron);

\уйти со сце́ны lasi la scenon;

\уйти в отста́вку eksiĝi;

2. (о времени) pasi;

3. (убежать, спастись) eviti, eskapi;

4. (израсходоваться): на э́то уйдёт мно́го де́нег tio postulos multe da mono.

* * *

1) ir (непр.) vi, irse (непр.), retirarse, marcharse; salir (непр.) vi, partir vi ( отправиться)

2) от + род. п. ( покинуть) dejar vt, abandonar vt, desamparar vt

3) (оставить какое-либо занятие и т.п.) dejar vt, marcharse

4) (убежать, спастись) evadirse, escapar vi, huir (непр.) vi

5) (пройти, миновать - о времени) pasar vi, correr vi; perderse (непр.) ( быть потерянным)

6) на + вин. п. ( израсходоваться) gastarse, consumirse, agotarse, acabarse

7) разг. ( о жидкости) salirse (непр.), verterse (непр.)

8) в + вин. п. ( погрузиться) enterrarse (непр.), meterse (тж. ввалиться); sumergirse ( в воду)

9) перен., в + вин. п. ( увлечься) enfrascarse, entusiasmarse (в работу и т.п.)

- уйти на дно

••

* * *

1) ir (непр.) vi, irse (непр.), retirarse, marcharse; salir (непр.) vi, partir vi ( отправиться)

2) от + род. п. ( покинуть) dejar vt, abandonar vt, desamparar vt

3) (оставить какое-либо занятие и т.п.) dejar vt, marcharse

4) (убежать, спастись) evadirse, escapar vi, huir (непр.) vi

5) (пройти, миновать - о времени) pasar vi, correr vi; perderse (непр.) ( быть потерянным)

6) на + вин. п. ( израсходоваться) gastarse, consumirse, agotarse, acabarse

7) разг. ( о жидкости) salirse (непр.), verterse (непр.)

8) в + вин. п. ( погрузиться) enterrarse (непр.), meterse (тж. ввалиться); sumergirse ( в воду)

9) перен., в + вин. п. ( увлечься) enfrascarse, entusiasmarse (в работу и т.п.)

- уйти на дно

••

* * *

1) gener. (израсходоваться) gastarse, (ïîãðóçèáüñà) enterrarse, (ïîêèñóáü) dejar, (пройти, миновать - о времени) pasar, (убежать, спастись) evadirse, abandonar, acabarse, agotarse, consumirse, correr, desamparar, escapar, huir, ir, irse, marcharse, meterse (тж. ввалиться), partir (отправиться), perderse (быть потерянным), retirarse, salir, sumergirse (в воду)

2) colloq. (î ¿èäêîñáè) salirse, verterse

3) liter. (óâëå÷üñà) enfrascarse, entusiasmarse (в работу и т. п.)

м

1. тк. ед. нон; белый хлеб нони сафед; чёрный хлеб нони сиёҳ; пшенич­ный хлеб нони гандум; ржаной хлеб нони ҷавдор

2. (мн. хлебы) нон; круглый хлеб нони гирда; ставить хлебы в печь нонро ба танӯр часпондан

3. т.к. ед. (зерно) ғалла, ғалладона; заготовка хлеба хариди галла; сёять хлеб ғалла киштан

4. (мн. хлеба) (растение) ғалла; озимые хлеба ғаллаи тирамоҳӣ; яровые хлеба ғаллаи бахорӣ

5. тк. ед. перен. разг. ризқу рӯзӣ; зарабатывать себе на хлеб нонпулӣ кор кардан; ли­шить куска хлеба кого-л. касеро аз риз­ку рӯзӣ маҳрум кардан; лёгкий хлеб даромади бедардимиён кусок хлеба, хлеб насущный 1) кути лоямут, ризқу рӯзӣ 2) моҳият; хлеб да соль нӯщи ҷон, ош шавад; хлеб соль 1) (угощение) нону намак 2) (гостеприимство, забота, попечение) мехмоннавозӣ, меҳмондӯстӣ; хлеб ом не корми кого фақат ҳаминаш даркор, шавку хавасаш калон; водить хлеб -соль с кем-л. прост, бо касе нону намак шудан; забыть чью-л. хлеб соль нону намакн касеро фаромӯш кардан; есть чужой хлеб- аз хисоби дигарои зистан; посадить на хлеб и воду фақат нону об додан, хӯроки сери надодан; жить на хлебах у кого-л. 1) дар хонан каси бегона пул дода зиндагӣ кардан ва таом хӯрдан 2) дар нафақаи касе будан; отбивать хлеб у кого-л. нони касеро нимта кардан; перебиваться с хлеба на квас прост. камбағалона умр ба сар бурдан, бо нони қоқу оби хунук рӯз гузаронидан

(m) хлеб

 ♦ acheter qch pour une bouchée [ un morceau] de pain купить что-л. за бесценок

 ♦ [lang name="French"]après grand banquet, petit pain сегодня густо, а завтра пусто

 ♦ avoir son pain assuré быть уверенным в заработке, в куске хлеба

 ♦ bon comme du [[lang name="French"]le] bon pain

  1) добрейшая душа

  2) очень хороший (о чём-л.)

 ♦ ça ne mange pas de pain запас карман не тянет; это хлеба не просит (о предметах, хранение которых ничего не стоит)

 ♦ c'est pain bénit это само в руки идёт, сам Бог послал

 ♦ gagner son pain à la sueur de son front трудиться в поте лица ради хлеба насущного

 ♦ il y a là un [ bon] pain à manger на этом можно хорошо подзаработать

 ♦ liberté et pain cuit свобода и самое необходимое – залог счастья

 ♦ long comme un jour sans pain длиннющий, нескончаемый

 ♦ manger le pain de qn есть чей-л. хлеб

 ♦ manger plus d'un pain побывать в разных местах, много повидать

 ♦ manger son pain blanc le premier

  1) начать с самого лёгкого

  2) опрометчиво растратить что-л., не думая о завтрашнем дне

 ♦ mendier son pain питаться подаянием

 ♦ mettre qn au pain sec посадить кого-л. на хлеб и воду

 ♦ ne pas manger de ce pain-là (шутл. – ирон.) отказаться идти на что-л.

 ♦ ôter [ faire passer] à qn le goût du pain

  1) (ирон.) лишить кого-л. жизни

  2) (ирон.) отбить у кого-л. охоту к прошлым занятиям

 ♦ pain dérobé réveille l'appétit запретный плод сладок

 ♦ pleurer le pain qu'on mange трястись над каждой копейкой

 ♦ qui a faim mange tout pain; ▼ tout est pain pour qui a faim голод – лучший повар

 ♦ retirer [ ôter] à qn le pain de la bouche отнять у кого-л. последние средства к существованию

 ♦ se vendre comme des petits pains продаваться нарасхват; расходиться, как горячие пирожки

 ♦ [lang name="French"]tel grain, tel pain по семени и плод

 ♦ [lang name="French"]tel pain, tel soupe два сапога пара

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

• Bad hen, bad eggs - От худой курицы худые яйца (O)

• Black hen /always/ lays (will lay) a white egg (A) - Корова черна, да молоко у нее бело (K), Криво дерево, да яблоки сладки (K), Мыло серо, да моет бело (M), Неказиста кляча, да в беге хороша (H), Черная курочка - белые яички (4)

• Cackling hen does not always lay (A) - За бездельника язык работает (3)

• Fat hens make rich soup - Каков усол, таков и вкус (K), Что в котел положишь, то и вынешь (4)

• Hen of our neighbour appears to us as a goose (The) - Курица соседа всегда выглядит гусыней (K)

• He that comes of a hen, must scrape - Отец - рыбак, и дети в воду смотрят (O)

• He that is born by a hen must scrape for a living - Отец - рыбак, и дети в воду смотрят (O)

• Like hen, like chicken (children) - Какова матка, таковы и детки (K)

• Setting hen gathers no feathers (А) - Лежа хлеба не добудешь (Л), Под лежачий камень вода не течет (П)

• Setting hen never gets fat (A) - Не потопаешь, не полопаешь (H), Под лежачий камень вода не течет (П)

• 'Tis not the hen that cackles most that lays the most eggs - За бездельника язык работает (3), Кто говорит без умолку, в том мало толку (K), Кто много говорит, тот мало делает (K)

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба